На шляху до індивідуальності

909

З самого народження в кожній людині закладений конкретний набір генів, який відрізняє свого власника від маси інших людей. Але вони становлять лише певні можливості розвитку. У процесі життя в суспільстві, у взаємодії з іншими людьми формуються конкретні особливості людини: характер, мотиваційна сфера, окремі якості.

Ці риси допомагають реалізувати свій потенціал і досягти життєвих цілей. Складна неоднозначна структура людської істоти може бути відображена в системі ” людина-індивід-особистість, де шлях до соціалізації індивіда можливий тільки після становлення його особистості. Найвищий рівень розвитку індивіда – це самореалізація всіх потенційних можливостей, яка доступна тільки при сформованій індивідуальності.

«Я особисто!»

Особистість – це визначення складного психологічного утворення, особливого властивості, яке виникає на певному етапі розвитку людини. Особистістю не народжуються, народжуються індивідом. Для більш точного співвідношення в людській природі понять індивід, особистість, індивідуальність, слід розглянути їх точне визначення. Правильне співвідношення цих понять сформує цілісний погляд на структуру понять індивід – індивідуальність-особистість.

Людина – це поняття, яке включає співвідношення всіх особливостей, властивих людям, незалежно від того, чи є вони у конкретної людини чи ні.

Індивід – слово латинського походження («individuum»), що в перекладі означає «неподільний». Це окремий самостійний організм, біологічна істота, представник людської спільноти. Індивід – це людина як одинична людська істота, представник виду Homo sapiens, продукт єдності вродженого і набутого, носій індивідуально-своєрідних природних властивостей. У понятті «індивід» окреслено природне тілесне буття людини.

Індивід, насамперед, носій біологічних властивостей, а «особистість» — соціально-психологічних. Індивідом можна вважати новонародженої дитини і дорослої людини, представника дикого племені і людини з цивілізованої країни. Людина, народжуючись, застає сформовану систему суспільних відносин. Його життя в суспільстві створює таке переплетення відносин, яке формує людини, схожої на інших людей. Але в той же час він інший: по-своєму думає, діє, страждає.

Поняття «особистість» належить до найбільш суперечливим і складним для визначення в сучасній психології. Це поняття – своєрідний ключ до психології і вирішення її найбільш значних проблем. Єдине загальноприйняте визначення цього поняття досі не існує. Англійське слово «personality» походить від латинського «persona», що означає «маска». Цим словом позначали маску, яку надягали актори античного театру під час театральної дії. Вже з самого початку поняття було пов’язано із зовнішнім соціальним чином, який приймає людина, виконуючи життєві ролі. Однак зрозуміло, що сенс особистості набагато більш складний і невловимий, ніж зовнішній соціальний образ. Щоб зрозуміти всю її повноту, важливо виділити такі моменти:

  • Це глибока сутнісна характеристика людини. В особистості зосереджені властивості, які відрізняють однієї людини від іншого: особливі, найбільш яскраві й помітні психологічні риси. Це внутрішня сила, яка діє, об’єднує всі реакції, всі можливі варіанти індивідуального поведінки.
  • Це сутність, яка позначає стабільні форми поведінки. Властивості особистості дуже стійкі, узгоджено проявляються в різних ситуаціях, висловлюваннях, ставленні до інших і у внутрішньому ставленні до себе. У той же час, це психологічна сутність, від якої залежать також нові і унікальні форми поведінки.
  • Вона є результатом розвитку, залежить від біологічної спадковості і соціальних умов. Історія особистості і є особистість. Вона формується при взаємодії з соціальним оточенням через спілкування і спільну діяльність.
  • Це стійка психологічна структура, сукупність рис, які диктують певну логіку поведінки. Ця структура становить ядро особистості людини.

Особистість характеризується особливими психологічними утвореннями, співвідношення яких дає людині можливість здійснювати вчинки на основі вільного самостійного і відповідального вибору, відстоювати свою позицію, створюють особливий рівень і структуру особистості. До психологічних утворень особистості відносяться:

Book

  • внутрішній світ;
  • характер;
  • здібності;
  • особисті цінності;
  • моральність;
  • особистий вибір;
  • самостійність;
  • відповідальність;
  • цілі та перспективи;
  • особистий спосіб дії.

Коли народжується особистість, або «Я сам!»

МальчикПеретворення індивіда в особистість відбувається в ранньому дошкільному віці, коли формується співвідношення предметних і чуттєво-практичних дій.

Цей процес формує образ «Я» і викликає «одухотворення» всієї життєдіяльності дитини. Проявом цього процесу в поведінці дитини є прагнення до повної самостійності, коли батьки все частіше чують від малюка «Я сам!».

У розвитку дитини це означає поступове звільнення від дорослих, розвиток суб’єктивності. Більшість психологів сходяться на думці про те, що саме цей момент і є народженням особистості, її справжньої сутності, цілісного «Я» з власним світоглядом.

Кожну людину можна назвати особистістю?

Більшість психологів вважає, що особистістю можна назвати кожної людини, але роблять деякі уточнення. Новонародженої дитини, підлітка, людини юнацького віку більш правильно вважати підростаючої, розвивається особистістю. Вони є носіями задатків майбутньої особистості – майбутньої цілісної системи властивостей.

Відомий вітчизняний психолог Л. В. Божович вважала, що особистістю слід називати людину, яка досягає певного рівня психічного розвитку, для якого характерним є сприйняття себе як єдиного цілого, відмінного від інших. Це означає, що особистістю можна назвати людину, яка досягла такого рівня психічного розвитку, що робить його здатним керувати власною поведінкою та діяльністю, а в деякій мірі навіть психічним розвитком.

«На цьому стою і не можу інакше!»

В системі «індивід-індивідуальність-особистість» вершина розвитку людини знаходиться на рівні індивідуальності. При цьому людина може стати індивідуальністю тільки після становлення особистості.

Індивідуальність – це визначення яскравої особистості, яка виділяється помітною своєрідністю. Б. Р. Ананьєв вважав, що особистість – це вершина ” всієї структури людських властивостей, а індивідуальність – це її глибина. Індивідуальність відображає єднання всіх рівнів організації людини. Кожна людина відрізняється індивідуальними особливостями, але далеко не кожен є індивідуальністю в значенні гармонії між різними властивостями.

Становлення особистості відбувається в процесі соціалізації через засвоєння соціальних норм і правил поведінки, формування стосунків з іншими.

Становлення індивідуальності – це процес індивідуалізації внутрішнього світу і поведінки. Психологічним умовою індивідуальності є зрілість. Становлення індивідуальності відбувається в процесі самореалізації людини.

Сформована індивідуальність – це особистість, яка стала самобутньою і досягла самовизначення у власній реальності існування.

Індивідуальність – це новий рівень духовного життя, на який піднімається особистість у процесі глибокого і цілеспрямованого розвитку. Ніби після своєрідного іспиту на цілісність свого внутрішнього «Я», людина стає індивідуальністю.

Знаменитий психолог А. Р. Асмолов колись висловив грамотну думка про те, що індивідом народжуються, особистістю стають, а індивідуальність відстоюють.

Співвідношення понять «людина-індивід-особистість-індивідуальність»у відео:

Попередня статтяПрикольні смс з вербною неділею
Наступна статтяЯк розбагатіти – вчимося на прикладі життя Джона Рокфеллера