Марвін Мінськ не обмежився дослідженням штучного інтелекту. Він заклав фундамент для цієї галузі. Математик і вчений у галузі комп’ютерних наук, який народився в Нью-Йорку у 1927 році і помер у Бостоні у 2016 році, отримав найвищу нагороду у своїй галузі — премію А. М. Т’юрінга 1969 року. Його праці визначають те, як ми розуміємо машини, що імітують людський розум.
Його шлях не був прямим. Після служби у ВМС США з 1944 по 1945 рік Мінськ вступив до Гарвардського університету у 1946 році. Він захоплювався фізикою, нейрофізіологією та психологією, отримавши ступінь з відзнакою з математики у 1950 році. У 1951 році він вступив до Прінстонського університету. Там він створив перший симулятор нейронної мережі. Потім він повернувся до Гарвардського університету, де 1954 року отримав докторський ступінь з математики і став членом престижного Товариства стипендіатів (Society of Fellows). Через два роки, 1955 року, він винайшов конфокальний скануючий мікроскоп.
Епоха MIT та проект ІІ
У 1957 році Мінськ перейшов до Массачусетського технологічного інституту (MIT). Його мета була зрозумілою: він прагнув використовувати комп’ютери для моделювання та розуміння людського пізнання. Він був не самотній. Професор електротехніки MIT Джон МакКарті також цікавився штучним інтелектом. Маккарті розробив мову програмування LISP і зробив внесок у створення системи поділу часу, яка дозволяла кільком користувачам взаємодіяти з одним мейнфреймом.
У 1959 році Мінські та Маккарті заснували Проект зі штучного інтелекту. Ця організація пізніше стала Лабораторією комп’ютерних наук та штучного інтелекту MIT. Вона швидко стала одним із найважливіших дослідницьких центрів у цій новій області. Мінська провела всю свою кар’єру в MIT. У 1974 році він став професором науки на ім’я Доннер (Donner Professor of Science), а в 1990 році – професором медіа-мистецтва та наук на ім’я Тошіба (Toshiba Professor of Media Arts and Sciences).
Визначення інтелекту через «фрейми»
Мінськ визначав штучний інтелект просто і прямо. Це «наука про створення машин, здатних виконувати те, для чого людям потрібний інтелект». Проте ранні успіхи змінилися на труднощі. Дослідники намагалися описати зовнішній світ за допомогою суворого синтаксису мов програмування.
1975 року Мінськ запропонував концепцію «фрейму». Він хотів визначити загальну інформацію, яку необхідно запрограмувати на комп’ютер перед тим, як давати конкретні інструкції. Уявіть систему, що навігує по кімнатах, з’єднаних дверима. Фрейми роблять більше, ніж просто перераховують координати. Вони формулюють здоровий глузд, яким володіє дитина. Двері гойдаються на петлях. Вона може відкриватися та закриватися. Можливо, перш ніж штовхати або тягнути ручку.
Фрейми стали багатою концепцією для дослідників. Однак застосування цього підходу до високо складних ситуацій виявилося важким.
Товариство розуму
Мінські опублікував книгу «Товариство розуму» (The Society of Mind) у 1985 році, ґрунтуючись на своїй концепції та дослідженнях у галузі дитячої психології розвитку. Мінськ вважав, що розум складається з окремих агентів, що виконують базові функції, такі як рівновага, рух та порівняння. Критики стверджують, що, хоча ця ідея легко зрозуміла широкому загалу, вона має мало практичної користі для дослідників в області ІІ.
У його бібліографію входять “Перцептрони: введення в обчислювальну геометрію” (Perceptrons: An Introduction to Computational Geometry, 1969), написана спільно з Сеймуром Папертом, і “Машина емоцій” (The Emotion Machine, 2006), в якій він запропонував теорію вищих.
Спадщина та визнання
Мінськ є членом Національної інженерної академії та Національної академії наук. Він також є членом Американської академії мистецтв та наук та Інституту інженерів електротехніки та електроніки (IEEE).
Його нагороди виходять за межі премії Тьюринга. 1990 року він отримав премію Японії (Japan Prize), а 2001 року — медаль Бенджаміна Франкліна.
Чи корисний штучний інтелект для суспільства? Відповідь досі залишається спірною. Проте внесок Мінська у розуміння машинного інтелекту незаперечний. Він показує, що створення розуму вимагає більшого, ніж код. Потрібна система координат розуміння світу.
