За горизонтом шкільної лави: як зробити професійний розвиток школярів по-справжньому значущим
В останні роки ми спостерігаємо зростаючу стурбованість з приводу готовності випускників шкіл до реалій сучасного ринку праці. Дані, представлені в статті доктора Махназ Чараньї, підтверджують цей тренд: занадто багато молодих людей відчувають себе непідготовленими до майбутнього, а традиційна освіта часто не встигає за стрімкими змінами в світі. Але проблема не тільки в нестачі навичок-справа у відсутностірелевантність. Навчання, пов’язане з кар’єрою (CCL), має стати не просто додаванням кількох уроків за вибором професії в старших класах, а фундаментальною частиною освітнього процесу, інтегрованої в усі аспекти шкільного життя.
Я як педагог з багаторічним стажем, спостерігала цю тенденцію не раз. Скільки разів я чула від випускників: “я отримав диплом, але не знаю, що робити далі”? Скільки разів я бачила, як талановиті і амбітні молоді люди опиняються в пастці нецікавою роботи, тому що не мали можливості досліджувати свої справжні схильності та інтереси? Відповіді, на жаль, занадто часто збігаються.
Стаття доктора Чараньї пропонує три ключові напрямки для перетворення CCL: раннє знайомство з варіантами, узгодженість навчання та можливості для роботи в реальному світі. Ці напрямки, безумовно, важливі, але я хочу заглибитися в їх реалізацію і додати кілька власних роздумів, заснованих на моєму досвіді.
Раннє відкриття: за горизонтом початкової школи
Почати говорити про кар’єру в старших класах – це як намагатися навчити людину плавати, коли вона вже потопає. Важливо починати якомога раніше,і я згодна з прикладом St. Vrain Valley Schools, де ICAP розробляється вже в п’ятому класі. Але я б пішла ще далі. У початковій школі, в ігровій формі, необхідно знайомити дітей з різними професіями, не обмежуючись традиційними “лікар, вчитель, інженер”. Важливо говорити про професії, пов’язані з мистецтвом, музикою, спортом, технологіями, про професії, які ще не існують сьогодні!
Не варто боятися, що діти “виберуть не те”. Мета полягає не в тому, щоб визначити їх майбутню кар’єру в п’ять років, а в тому, щоб розширити їх кругозір, розпалити їх цікавість, показати їм, що світ можливостей величезний і різноманітний. Необхідно використовувати інтерактивні ігри, вікторини, майстер-класи, запрошувати гостей з різних професій, щоб діти могли поспілкуватися з ними безпосередньо, задати питання, побачити своїми очима, чим вони займаються.
Узгодженість: міст між теорією та практикою
Узгодженість навчання – це не просто зв’язок між уроками, це зв’язок між школою і світом за межами шкільних стін. Приклад New Tech High з проектним навчанням-це відмінний приклад того, як можна інтегрувати теорію і практику. Але я б додала, що узгодженість повинна бути не тільки в навчальному плані, але і в культурі школи.
Необхідно створювати атмосферу, в якій учні відчувають себе залученими, мотивованими і впевненими в своїх силах. Необхідно заохочувати їх до експериментування, до ризику, до помилок. Необхідно давати їм можливість проявляти свої таланти, свої інтереси, свої захоплення. Необхідно створювати умови для співпраці, для спілкування, для обміну досвідом.
Реальний світ: занурення в професію
Можливості для роботи в реальному світі-це не лише стажування та спостереження за роботою. Це і волонтерство, і участь у проектах, і робота над реальними завданнями для реальних клієнтів. Приклад CareerConnect в Денвері, де учні починають вивчати професію з 10-го класу, – це відмінний приклад того, як можна інтегрувати професійний досвід в навчальний процес.
Але я б додала, що необхідно створювати можливості для менторства. Учням потрібні наставники-люди, які можуть поділитися своїм досвідом, дати пораду, підтримати в скрутну хвилину. Ментори можуть бути вчителями, батьками, випускниками школи, представниками бізнесу, волонтерами.
Більше, ніж просто навички: розвиток” м’яких ” компетенцій
У статті доктора Чараньї правильно підкреслюється важливість розвитку стійких і застосовних навичок, набутих в реальних умовах. Але я б хотіла звернути увагу на необхідність розвитку так званих “м’яких” компетенцій – навичок спілкування, критичного мислення, вирішення проблем, командної роботи, адаптивності, креативності.
У сучасному світі, де технології змінюються з запаморочливою швидкістю, саме ці навички стають все більш важливими. Адже роботи і штучний інтелект можуть виконувати рутинні завдання, але вони не можуть замінити людське спілкування, творчість, інтуїцію.
Персоналізація: ключ до успіху
На закінчення хочу підкреслити, що навчання, пов’язане з кар’єрою, має бути персоналізованим. Не можна застосовувати один і той же підхід до всіх учнів. Необхідно враховувати їх індивідуальні інтереси, здібності, цілі.
Необхідно надавати їм можливість вибирати предмети, проекти, стажування, менторів. Необхідно давати їм можливість розвивати свої унікальні таланти, свої сильні сторони. Необхідно допомагати їм будувати свою власну траєкторію навчання, свою власну кар’єру.
Перетворення CCL-це складне і багатогранне завдання, але воно того варте. Адже від того, наскільки добре ми підготуємо наших учнів до майбутнього, залежить не тільки їх особистий успіх, а й процвітання всього суспільства. І я вірю, що, працюючи разом, ми зможемо створити систему освіти, яка буде надихати, мотивувати і озброювати наших учнів усім необхідним для того, щоб вони могли досягти своїх цілей і побудувати успішне і щасливе життя.
Ключова думка: Актуальність навчання, Персоналізація та інтеграція реального досвіду – ось три стовпи нової системи професійної підготовки школярів, здатної підготувати їх до викликів сучасного світу.
Особистий досвід: У своїй практиці я неодноразово бачила, як навіть невелике знайомство з реальною професією може кардинально змінити ставлення учня до навчання і його мотивацію до досягнення цілей.
Рада: Почніть з малого: організуйте гостьові лекції, майстер-класи, екскурсії на підприємства, щоб познайомити учнів з різними професіями.
Заклик до дії: Давайте разом створимо систему освіти, яка буде надихати наших учнів на досягнення успіху!
