Президент Ірану заявив, що Тегеран більше не може існувати як столиця країни через катастрофічну нестачу води. Це рішення стало першим в історії Ірану перенесенням столиці через екологічну катастрофу, хоча місто кілька разів переносилося протягом століть з політичних причин. Криза спричинена не лише зміною клімату, а й десятиліттями безгосподарності, корупції та неконтрольованого виснаження ресурсів.
Десятиліття ігнорованих попереджень
З 2008 року вчені попереджають, що надмірне відкачування ґрунтових вод у Тегерані та навколишніх сільськогосподарських районах призведе до безповоротного виснаження водоносних горизонтів країни. Безконтрольне використання не тільки виснажило запаси, а й фізично їх знищило. Недавні дослідження показують, що центральне плато Ірану опускається більш ніж на 35 сантиметрів на рік, втрачаючи 1,7 мільярда кубічних метрів води, оскільки стиснення ґрунту руйнує підземні сховища.
«Ми бачили, що це наближається», — каже геофізик Даріо Солано, підкреслюючи, що обвал був передбачуваним.
Світовий тренд: міста йдуть під землю
Тегеран не самотній. Міста по всьому світу, включаючи Кейптаун, Мехіко, Джакарту та деякі частини Каліфорнії, стикаються з подібними сценаріями «нульового дня», коли нестача води та осідання землі загрожують життю. Це ілюструє зростаючу тенденцію до того, що міські центри борються з нестабільним управлінням ресурсами під тиском навколишнього середовища.
Пропоноване рішення: дорогий переїзд
Іранські чиновники розглядають можливість перенесення столиці на узбережжя Макран на півдні, регіон, відомий своїм екстремальним кліматом і пересіченою місцевістю. Цей крок може коштувати понад 100 мільярдів доларів, що викликає сумніви щодо його доцільності. Деякі експерти припускають, що це рішення зумовлене не екологічною необхідністю, а політичним маневруванням.
Корупція та погане управління в основі кризи
За словами політолога Майкла Рубіна, криза є «ідеальним штормом кліматичних змін і корупції». Погане управління водними, земельними та стічними водами погіршило ситуацію. Перенесення столиці може уникнути відповідальності за десятиліття неправильних рішень. Міський планувальник Лінда Ши зазначає, що хоча зміна клімату є зручним цапом відпущення, корінні причини криються в політичних прорахунках.
Залишення Тегерана служить суворим попередженням: нестримна деградація навколишнього середовища та системна корупція можуть зробити навіть великі міста непридатними для життя. Криза підкреслює нагальність сталого управління ресурсами та прозорого управління, щоб уникнути подібних катастроф в інших місцях.
