В останні роки спостерігається сплеск екстремальних погодних явищ, що виявило вразливість стійкості громад. У серпні 2023 року ураган «Дора» викликав руйнівні лісові пожежі в Лахайні, Гаваї, знищивши понад 2200 будинків і вбивши понад 100 людей. Всього через рік ураган «Хелен» спричинив катастрофічну повінь в окрузі Янсі, штат Північна Кароліна, в результаті чого було зруйновано 1400 будинків і забрано 10 життів. А в окрузі Керр, штат Техас, раптова повінь 4 липня 2025 року без попередження забрала 135 життів. Ці трагедії підкреслюють зростаючу тенденцію : стихійні лиха стають частішими, інтенсивнішими та руйнівними. Безпосередні наслідки часто хаотичні: відключення електроенергії, збої зв’язку та відчайдушні пошуки близьких.
Основна проблема полягає не тільки в самих катастрофах, але й у тому, що громадам важко ефективно реагувати в критичні перші 72 години. Це коли допомога має найбільше значення : доступ до притулку, їжі, води, медичної допомоги та інформації. Сім’ям потрібне безпечне місце, де вони можуть повернутися в кризу, а існуючі системи часто перевантажені.
Невикористаний потенціал шкіл
Практичне рішення полягає у використанні ресурсу, який уже є серцем кожної спільноти: наших шкіл. Школи надійні, доступні та знайомі кожній родині. Завдяки стратегічному плануванню та співпраці вони можуть служити життєво важливими центрами реагування на надзвичайні ситуації.
Школи унікально підходять для надання негайної підтримки : автостоянки можуть стати місцями для перших служб реагування, спортивні зали можуть функціонувати як притулки, класні кімнати можуть служити центрами розподілу необхідних речей, а кафетерії можуть забезпечувати масове харчування. Шкільні записи та існуючі стосунки з родинами роблять їх ідеальним місцем для сімейних зустрічей. Важливо, щоб районні мережі передбачали резервування: якщо одна школа постраждала, інші можуть прийти на допомогу.
Як це працює
Федеральні агентства, такі як FEMA, вже надають рекомендації щодо підготовки шкіл до надзвичайних ситуацій. Їх Посібник із розробки високоякісних шкільних планів на випадок надзвичайних ситуацій пропонує дорожню карту для інтеграції з місцевими службами швидкого реагування та навчання персоналу. Ключ у тому, щоб будувати на цій основі :
- **Резервне живлення та зв’язок: ** Співпрацюйте з комунальними службами та телекомунікаційними компаніями, щоб обладнати школи генераторами та надійними системами зв’язку.
- Основні товари: Надайте пожертви та співпрацюйте з підприємствами, щоб поповнити шкільні запаси ковдрами, водою, нешвидкопсувними продуктами харчування та засобами першої допомоги.
- Освіта громади: Використовуйте шкільні заходи, інформаційні бюлетені та роботу з учнями, щоб ознайомити сім’ї з місцевими планами на випадок надзвичайних ситуацій.
Тематичні дослідження
Ефективність такого підходу вже доведена. Після того, як ураган Хелен обрушився на округ Янсі, штат Північна Кароліна, середня школа Mountain Heritage стала рятівним кругом, координуючи зусилля з відновлення та надаючи притулок переміщеним сім’ям. Як зазначив один водій автобуса: «Ми звикли допомагати людям».
Так само школи на Мауї слугували центрами евакуації під час лісових пожеж у Лахайні, координуючи постачання та консультуючись із Червоним Хрестом. Підготовча академія Мауї прийняла понад 700 людей, забезпечуючи їжею, одягом та медичною допомогою. Директор школи зауважив: «Хто як не вчителі може краще виконувати ці завдання? Ми організовуємо».
В окрузі Керр, штат Техас, школа Хант діяла як центр стійкості, надаючи притулок, їжу та душ для 150 членів громади, координуючи реагування НУО та заправляючи перших служб реагування.
Шлях вперед: Національна програма безпечних притулків
Щоб поширити цю модель на національному рівні, слід запустити добровільну програму визначення шкіл безпечними гаванями. Ця програма буде зосереджена на підготовці студентів і сімей, а також на забезпеченні притулку, необхідних речей і комунікаційних послуг під час криз. Мета полягає в тому, щоб під час стихійних лих громади мали безпечне місце, куди можна звернутися по допомогу.
Автори, Скотт Тач, Джон Гарсайд і Кейша Бейнс, мають десятиліття досвіду лідерства в некомерційних організаціях, пропаганди політики та розвитку стратегічного партнерства. Їхній спільний досвід підкреслює життєздатність цього орієнтованого на громаду підходу до стійкості до катастроф.
