Нове дослідження, опубліковане в журналі Nature Communications, свідчить про те, що кількість дітей, яких людина має (або не має), може мати значний вплив на процес старіння та тривалість життя. Дослідники проаналізували історичні дані понад 14 000 фінських жінок і виявили, що наявність п’яти або більше дітей і бездітність пов’язані з прискореним старінням порівняно з жінками, які мали від одного до чотирьох дітей.
Еволюційна біологія та розмноження
Це відкриття узгоджується з «теорією витратної соми», ключовою концепцією еволюційної біології. Ця теорія стверджує, що організми розподіляють обмежені ресурси між ростом, розмноженням і підтриманням організму. Інтенсивні інвестиції у відтворення можуть зменшити ресурси, доступні для підтримки організму, включаючи відновлення ДНК. Провідний автор дослідження Мікаела Хукканен з Університету Гельсінкі відзначає логічну природу цього компромісу.
Дивовижні відкриття: вплив бездітності
Цікаво, що дослідження також виявило, що жінки, які ніколи не мали дітей, старіли швидше і жили коротше. Хоча це виглядає нелогічно, це спостереження узгоджується з закономірностями, що виникають у дослідженнях старіння. Це може бути пов’язано з відсутністю певних переваг для здоров’я, пов’язаних із вагітністю (наприклад, зниження ризику раку), а також потенційними соціальними факторами чи факторами здоров’я, які впливають на бездітність у минулих поколіннях.
Історичний контекст має значення
Досліджувана популяція — жінки, які народилися у Фінляндії між 1880 і 1957 роками — пережили періоди війни та соціальних потрясінь, які, ймовірно, вплинули на їхнє здоров’я та репродуктивний вибір. У той час бездітність була менш поширеною, що потенційно означало, що жінки, які не народжували дітей, страждали від основних захворювань, які також прискорювали старіння.
Поточні наслідки та майбутні дослідження
Дослідники підкреслюють, що ці висновки є результатами спостережень і не визначають сьогодні репродуктивні рішення. Дослідження виявляють зв’язки, а не рецепти. Однак прогрес у дослідженні біологічного старіння тепер дозволяє швидше оцінювати вплив вагітності, потенційно відкриваючи двері для втручань.
Зрештою, це дослідження підкреслює складний зв’язок між відтворенням, старінням і тривалістю життя, але не дає чіткої дорожньої карти для індивідуальних репродуктивних рішень.
Результати вказують на необхідність подальших досліджень впливу сучасної охорони здоров’я, соціальних умов і репродуктивних технологій на ці біологічні процеси.
