Фундаментальний путівник психіатрії щодо психічних розладів, Діагностичний і статистичний посібник психічних розладів (DSM), готується до серйозного перегляду. DSM, який довгий час вважався «Біблією» в цій галузі, наразі каталогізує майже 300 різних станів, але його постійно критикують за недостатню наукову точність.
Американська психіатрична асоціація (APA) оголосила про плани змінити підхід DSM до діагностики, віддавши пріоритет тому, що вона називає «об’єктивними показниками хвороби», а саме біомаркерам, які можуть вказувати на психічні захворювання. Цей крок сигналізує про фундаментальну зміну у визначенні та лікуванні психічного здоров’я.
Потреба змін: система під прицілом критики
DSM був предметом суперечок протягом десятиліть. Критики стверджують, що його категорії психічних розладів не ґрунтуються на надійних наукових доказах. Натомість спочатку їх визначали за тим, як симптоми проявляються у пацієнтів — метод, який не завжди відповідав біологічним даним. Нинішня система змушує лікарів призначати конкретні діагнози, такі як «великий депресивний розлад» або «біполярний I», які часто необхідні для виставлення рахунків, але не завжди точно відображають досвід пацієнта.
Проблема не лише академічна. Клініцисти часто змушені поставити остаточний діагноз, навіть коли є невизначеність — ситуація, яка не допомагає пацієнтам. APA визнає цей недолік і прагне запровадити більш нюансовані, різноманітні рівні діагностики.
DSM майбутнього: підхід на основі спектру?
Запропоновані зміни дозволять лікарям встановлювати діагнози, які варіюються від дуже специфічних до широко описових, включаючи контекстуальні фактори (соціально-економічний статус, історію хвороби, якість життя) разом із біологічними даними (генетика, потенційні біомаркери). Комітет, який керує цими зусиллями, навіть розглядає можливість перейменування DSM, щоб підкреслити свої наукові прагнення.
Однак включення біомаркерів залишається найбільш суперечливим аспектом. Незважаючи на те, що дослідження біомаркерів психічних захворювань тривають, надійних біологічних сигнатур наразі не існує для більшості захворювань. Незважаючи на це, APA прагне зробити DSM адаптованим для включення біомаркерів, якщо вони стануть доступними.
Скептицизм і наукові сумніви
Деякі експерти сумніваються, що капітальний ремонт вирішить принципові проблеми. Психолог Ешлі Воттс зазначає, що нова модель може не запропонувати значних практичних покращень, тоді як колишній директор Національного інституту психічного здоров’я Стів Хайман вважає, що надійні біомаркери психічних захворювань можуть ніколи не бути знайдені.
Основна проблема полягає в тому, що категорії DSM можуть неточно відображати, як працюють психічні розлади. Замість чітких меж багато експертів пропонують модель на основі спектру, де ознаки психічного здоров’я змінюються вздовж континууму, а не вписуються в жорсткі діагностичні межі.
Цей підхід, хоча теоретично обґрунтований, стикається з практичними перешкодами. Навіть прихильники вимірювальної альтернативи, такі як Ваттс, визнають труднощі впровадження в реальних клінічних умовах. Існуючі категорії DSM також можуть перешкоджати дослідженню, приховуючи зв’язки між умовами. Наприклад, дослідження, що спираються на критерії DSM для шизофренії, можуть упустити важливі зв’язки з біполярним розладом.
Зрештою, зміни APA являють собою сміливу спробу модернізувати класифікацію психічного здоров’я. Успіх цього кроку щодо подолання розриву між суб’єктивними симптомами та об’єктивною біологією залишається під питанням.
