Модель SAMR-Заміна, Доповнення, Модифікація, переосмислення – вже давно є наріжним каменем обговорень технологій в освіті. Представлений на початку 2000-х, він запропонував простий спосіб категоризувати вплив технологій на навчання. Однак, з розвитком штучного інтелекту (ШІ) виявляється критичний недолік: SAMR розглядає зміни як спочатку кращі, хоча це не завжди так. ШІ здатний посилювати як позитивні, так і негативні результати на будь-якому рівні інтеграції. Модель потребує другого виміру, щоб враховувати, зміцнює або послаблює технологія навчання і викладання.
Обмеження оригінальної моделі
Спочатку задуманий як описовий інструмент, SAMR швидко став розпорядчим. Педагоги стали розглядати заміну як “базову”, а перевизначення – як ідеал, перетворюючи її в сходи, а не в спектр. У світі, керованому ШІ, це лінійне мислення ламається: ШІ може зробити прості завдання неймовірно потужними, а складні – оманливо порожніми. Одновісного підходу SAMR більше недостатньо.
Проект “портрет вчителя” і ключове питання
Недавні дослідження, проведені в рамках ініціативи Ed3 “портрет вчителя в епоху ШІ”, виявили цю проблему на практиці. Педагоги, які використовують ШІ на всіх рівнях SAMR, постійно повідомляли як про позитивні, так і негативні ефекти. Питання стало очевидним: * * чи потрібна SAMR друга вісь для оцінки того, чи є зміни конструктивними чи деструктивними?**
Введення вимірювання ” позитивне-негативне»
Ключовою ідеєю є те, що SAMR описує не тільки тип змін, що вносяться технологіями, а й те, покращують або погіршують ці зміни навчання. Кожен рівень може бути або корисним, або шкідливим.
-
-
- Заміна: * * Заміна паперових тестів цифровими може звільнити час вчителя для значущих взаємодій, або ж може автоматизувати перевірку без участі людини.
-
-
-
- Перевизначення: * * ШІ може відкрити можливості для багатомовного оповідання та творчого самовираження, але це також може дозволити учням створювати відшліфовану роботу без реальних зусиль чи розуміння.
-
Ця подвійність вимагає переосмислення: SAMR – це більше не сходження від “менш інноваційного” до “більш інноваційного”. Це двокоординатна система:
- ** Режим інтеграції:* * (Заміна, Доповнення, Модифікація, перевизначення)
- ** Напрямок впливу: * * (негативне ↔ позитивне)
Чотири ключові нюанси нової моделі
Цей розширений погляд розкриває важливі відомості:
- ** Рівень не передбачає якість: * * Заміна може бути настільки ж ефективною, як і перевизначення, якщо вона реалізована продумано.
- ** Ефективність може маскувати ерозію: * * час, заощаджений автоматизацією, може або покращити зв’язок між викладачем та студентом, або повністю замінити його.
- ** Перевизначення може бути порожнім:** ШІ може створити поверхневі успіхи в навчанні без реальної глибини.
- ** Вирішальним фактором є відносини: * * позитивне використання зміцнює зв’язки, зворотний зв’язок і доступ, в той час як негативне послаблює їх.
Поза послідовним мисленням
Ще одна помилкова думка полягає в тому, що SAMR – це послідовний прогрес. Вчителі не обов’язково переходять від заміни до перевизначення. ШІ робить це ще менш передбачуваним: вчитель може почати з перевизначення, використовуючи симуляції, а потім повернутися до заміни для створення матеріалів, щоб звільнити час для індивідуальної роботи з учнями. SAMR краще розуміти як набір * режимів*, корисних в різних умовах.
Переосмислення питань
Нова модель зміщує фокус з сприйманої інноваційності на відчутний вплив:
- Чи поглиблює це використання ШІ людські зв’язки чи послаблює їх?
- Це розширює можливості вчителя чи обмежує їх?
- Чи відкриває воно можливості для учнів або звужує їх?
Ці питання ставлять на перше місце* напрямок * впливу, а не рівень складності. Будь-який рівень SAMR може бути відмінним або шкідливим, залежно від практики.
Зв’язок з кривою впровадження
Нарешті, SAMR взаємодіє з циклом впровадження технологій. Ранні послідовники тяжіють до перевизначення, тоді як пізні послідовники починають із заміни з міркувань безпеки та простоти. Це переосмислення передбачає, що вчителі не застряють на певних рівнях через брак креативності, а тому що знаходяться на різних стадіях впровадження. Розуміння цієї динаміки допомагає керівникам встановлювати реалістичні очікування та надавати відповідну підтримку.
На закінчення, двокоординатна модель SAMR визнає складність педагогічної практики, поважає різноманітні контексти і ставить людське судження визначальним фактором. Оскільки ШІ стає все більш поширеним, актуальне питання не в тому, ” наскільки високо на SAMR це?”, а в тому: * * “прискорює або уповільнює це використання ШІ результати навчання?”**
