Розвиток штучного інтелекту змінює способи пошуку підтримки молодими людьми: все більша їх кількість звертається до чат-ботів для емоційного зв’язку. Хоча ця тенденція є викликом, вона також підкреслює нагальну потребу переосмислити роль шкільних психологів — не конкурувати з ШІ, а відповідально використовувати його та забезпечити всебічну, орієнтовану на людину турботу про студентів.
Перехід до цифрового супутника
Останні дані свідчать про значний зсув у тому, як люди, особливо підлітки, справляються з самотністю та емоційними переживаннями. Приголомшливі 72% підлітків тепер шукають розраду у великих мовних моделях, чат-ботах і ШІ-компаньйонах. Це не просто технологічна цікавість; це відображає глибоку потребу в доступній, неупередженій підтримці, яку, мабуть, ШІ здатний надати в унікальній формі. Внутрішні дані OpenAI підтверджують, що розмови з ШІ часто стосуються глибоко особистих тем, включаючи психоз, суїцидальні думки та нездорові емоційні прихильності.
Ці розмови-це не просто цифри у звіті; вони відображають реальні проблеми, що виникають у масштабі. Той факт, що понад 700 мільйонів людей щотижня взаємодіють з такими платформами, як ChatGPT, означає, що навіть невеликі відсотки призводять до того, що більше мільйона людей щотижня звертаються за підтримкою до ШІ. Це підкреслює важливість розуміння* чому * молоді люди звертаються до цих інструментів — анонімність, доступність та очевидна відсутність упередженості сприяють їх привабливості.
Роль Психолога в гібридному майбутньому
Історично шкільні психологи були перевантажені, часто обтяжені адміністративними завданнями замість прямої підтримки учнів. Середнє загальнонаціональне співвідношення учнів до психолога залишається на тривожному рівні 376:1, що значно перевищує рекомендоване Американською асоціацією шкільних психологів співвідношення 250: 1. Багато штатів, таких як Каліфорнія, стикаються з ще гіршими показниками, коли психологи обслуговують майже 500 учнів кожен.
Враховуючи ці обмеження, інструменти AI можуть бути цінним доповненням. Такі платформи, як SchoolAI, Wysa та MagicSchool, вже використовуються для підтримки учнів, моніторингу добробуту та навіть автоматизації адміністративних завдань. Однак ключовим є не Заміна психологів ШІ; а забезпечення їх ресурсами та навчанням для ефективної інтеграції цих технологій.
Доктор Рассел Сабелла, колишній шкільний психолог та експерт з освітніх технологій, підкреслює, що справжнє партнерство між людьми та ШІ є важливим. “Ми можемо побудувати захисні бар’єри та системи моніторингу, але діти завжди знайдуть спосіб», — пояснює він. “Ми не можемо покладатися лише на технології; це вимагатиме справжнього партнерства між людьми та ШІ».
Три Стовпи Відповідальної Інтеграції
Щоб орієнтуватися в цьому мінливому ландшафті, школи повинні зосередитися на трьох ключових сферах:
- ** Грамотність ШІ: * * студенти повинні розуміти, як працюють ці інструменти, їх обмеження та потенційні ризики надмірної залежності. Йдеться не лише про технічні навички; йдеться про розвиток критичного мислення та відповідального цифрового громадянства.
- ** Поведінкова відповідність: * * OpenAI припускає, що відповіді ШІ повинні відповідати стандартам кризового втручання — співпереживання, надання ресурсів та уникнення шкідливих порад. Школи повинні очікувати тієї ж функціональності від будь-яких інструментів ШІ, які вони впроваджують. Це включає прозорість використання даних та чіткі правила взаємодії з учнями.
- ** Співпраця людини та ШІ: * * мета полягає не в тому, щоб заборонити ШІ, а в тому, щоб побудувати систему, в якій психологи можуть ефективно її використовувати. Це вимагає адаптації існуючих рамок (таких як таксономія психічного здоров’я OpenAI або рекомендації Common Sense Media) та створення культури «побачив, повідомив», де вчителі та учні повідомляють про тривожні взаємодії з ШІ.
Поетапний підхід до впровадження
Сабелла пропонує багаторівневу систему підтримки, подібну до “реакції на втручання” (RTI). Перший рівень включатиме універсальне навчання ШІ-грамотності для всіх учнів. Другий рівень надасть додаткову підтримку тим, хто бореться з емоційною залежністю або нездоровими взаємодіями з ШІ. Третій рівень вимагатиме спільного підходу за участю вчителів, адміністраторів та допоміжного персоналу для учнів із серйозними проблемами.
Головне-залучити учнів до процесу. Як зазначає Сабелла, дорослі незграбно відреагували на вплив соціальних мереж на психічне здоров’я. Вивчення минулих помилок означає активне залучення молодих людей до розробки захисних бар’єрів та систем моніторингу.
Майбутнє — це не Вибір між людськими психологами чи чат-ботами. Йдеться про побудову відносин, які поєднують обидва, засновані на емпатії, керуються етикою та орієнтовані на турботу.
Зрештою, мета полягає не в фільтрації чи забороні ШІ, а в підготовці консультаційних систем, політики та самих учнів до значущої співпраці людини та ШІ. Це вимагає зміни мислення: від сприйняття ШІ як загрози до визнання його потенціалу як інструменту для поліпшення благополуччя учнів при відповідальному використанні.
